Привіт, мої п'ятикласники! Опрацьовуйте тему "Прикметник". це матеріал на 2 уроки. Бажаю успіхів=)
Тема уроку: «Іменник. Правопис іменників»
- Сьогодні ми детально поговоримо про одну частину мови.
Яку? Спробуйте відгадати.
Всі
на світі добре знають,
Що предмет я означаю.
- Хто чи що, - ви запитайте
І про мене все дізнайтесь.
Я істота й неістота:
Парта, зайчик, дошка, котик.
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я? Знайте достеменно:
Називаюсь я ... (іменник)
1.
Іменник
Отже, іменник –
це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? Морфологічні
ознаки іменника – рід, число та відмінок.
2. Рід іменника
Рід: чоловічий, жіночий, середній.
Чоловічий
– портфель, олівець, вчитель;
Жіночий
– крейда, школа, дівчина;
Середній
– вікно, світло, гніздо.
3. Число іменника
Число: однина
чи множина
учень
– учні;
підручник
– підручники;
вчитель
– вчителі;
2.
Відмінок іменника
В українській мові виділяюсь
сім відмінків:
Називний
відмінок – хто? що? – дошка
Родовий
відмінок – кого? чого? – дошку
Давальний
відмінок – кому? чому? - дошці
Знахідний
– кого? що? – дошку
Орудний
– ким? чим? – дошкою
Місцевий
– на(в) кому? на(в) (у) чому? – на дошці
Кличний
– дошко
3.
Назви істот і неістот
Також
іменники поділяють на істоти та неістоти.
Назви
істот – хто? – учень, люди, птах.
Назви
неістот – що? – вітер, урок, олівець.
До
істот відносять іменники, що вказують на назву людей, їх імена, прізвища, назви
птахів, тварин, літературних героїв, тощо. Наприклад: вчитель,
Іван, Петров, кішка, Буратіно, лісоруб.
До
неістот відносять слова, які називають неживі предмети, явища природи,
абстрактні поняття. Наприклад: стіл,
вітер, будинок, питання.
6. Іменники загальні і власні
За
своїм смисловим значенням і граматичними властивостями іменники поділяються на
дві групи: загальні і власні.
Переважну більшість у мові становлять загальні іменники, що означають узагальнені назви однорідних предметів, – назви, спільні для ряду однотипних предметів, істот, явищ, понять: книжка, учень, місто, виставка, сад, море, блискавка, природа, бадьорість тощо.
Записати
уривок з тексту. Підкреслити іменники. Які з них є назвами істот, а які –
неістот? Визначте рід
іменників, число і відмінок.
Про
осінь кажуть: золота. А я додав би: ще й багата. Йдучи по селах і містах, вона
несе з собою свято. І я за щедрий урожай, який зібрати нам вдалося, вручу їй
теплий коровай і верес, вплетений в колосся. Не встигла осінь відпочити,
пройтись лісами і садами, все листя їй позолотити, намилуватися плодами, а вже
земля про літо мріє і я спішу її зорати, щоб золотим зерном засіять поля на
урожай багаті.
Вправа 3. Провідміняти іменники дівчина, кінь, озеро. Виділити закінчення.
. Вибірковий диктант «Ключ». Виписати
іменники. З їхніх перших літер складеться слово – ключ.
Перемога, весело, кожен, орнамент, дорога, високо, прекрасний, одяг, допомагати, творити, робота, повільний, острів, великий, три, синій, журба
Тема уроку: «Прикметник. Голосні звуки у відмінкових закінченнях прикметників»
1. Самостійна частина мови – прикметник.
Прикметник – це самостійна частина мови, що
виражає ознаку предмета або його належність комусь та відповідає на
питання який? яка? яке? які? чий?
чия? чиє? чиї?
2. Морфологічні ознаки прикметника.
Прикметник змінюється за родами,
числами й відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким
прикметник узгоджується: шкільний сад – шкільного саду; осінні канікули – осінніх канікул.
3. Роль прикметників у
мовленні.
Прикметники допомагають описувати картини, упізнавати
предмети, змальовувати зовнішність, створювати словесні портрети, складати
тексти-описи. Отже,
використання прикметників у мовленні робить його образним, багатим, емоційним.
4. Відмінкові закінчення прикметників
Розрізняють такі різновиди відмінювання
прикметників: відмінювання прикметників твердої та м’якої груп.
До твердої групи належать
прикметники, основа яких закінчується твердим приголосним:білий, красивий,
кореневий, дивовижний, заможний, пильний, Наталчин, сестрин.
Прикметники твердої групи в називному відмінку однини мають
закінчення -ий, -а, -е: новий, нова, нове.
До м’якої групи належать
прикметники, основа яких закінчується м’яким приголосним: давній,
ранній, мужній, безкраїй, кутній, всесвітній, братній, прийдешній, внутрішній.
Прикметники м’якої групи в називному відмінку
однини мають закінчення -ій, -я, -є, а в словах з основою
на й — -й, -є: всесвітній,
всесвітня, всесвітнє; безкраїй, безкрая, безкрає.
У родовому, давальному і місцевому відмінках
однини відмінкові закінчення прикметників м’якої групи всіх трьох родів
збігаються з відповідними відмінковими закінченнями прикметників твердої
групи: великого — великому, синього — синьому.
У давальному і місцевому відмінках
однини прикметники жіночого роду мають закінчення -ій-(-їй-): дружній
сім’ї, молодій жінці, у смерековій хаті, на тихій вулиці.
В орудному відмінку однини прикметники
жіночого роду з основою на шиплячий мають закінчення -ою: найбільшою частиною,
лисячою норою, плакучою вербою.
У місцевому відмінку однини прикметники
чоловічого і середнього роду можуть мати паралельні закінчення -ому,
-ім: на синьому — на синім, на далекому — на далекім, на
гарячому — на гарячім.
У н а з и в н о м у відмінку м н о ж и н и прикметники всіх трьох родів твердої і м’якої груп мають закінчення -і, а в словах з основою на й — -ї: Наші мирні ліси і озера прозорі, земляки твої рідні, колгоспні лани, наші тихі орловські замріяні зорі вже давно виглядають тебе із війни.
Спишіть.
Замість крапок поставте прикметники у потрібному роді, числі, відмінку.
Довідка: рідний, отчий, батьківський, український, пізній, густий, народний, весільний.
Спишіть.
Замість крапок поставте прикметники у потрібному роді, числі, відмінку.
Довідка: рідний, отчий, батьківський, український, пізній, густий, народний, весільний.
Відредагувати словосполучення. Визначити
головне і залежне слова в них. Указати на рід і відмінок. Обґрунтувати свою
думку.
Теплий вітер, зимова пальто, зубна
лікар, яскрава веселка, молоде обличчя, стрункий тополя, швидкий струмок, дрімуча
ліс, осіннє пора, вечірня зірка, літня зоря, спіле яблуко.
ТЕСТИ
1. Скільки іменників у рядку:
Весна, святковий, працювати, чесно, свято, чудово.
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири.
2. Всі іменники – назви істот у рядку:
а) осінь Україна, земля;
б) мова, книжка, день;
в) людина, учень, студент;
г) троянда, академія, держава.
3. Всі слова – іменники у рядку:
а) голос, дощик, іскристий;
б) прозорий, чистий, свято;
в) мова, кількість, пісня;
г) струмок, природа, радісно.
4. Скільки прикметників у рядку:
Розмір, великий, різкий, форма, теплий, місяць, яскраво.
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири.
5. Словосполучення «іменник+прикметник» в орудному відмінку написані з
помилками у рядку:
а) українською піснею, осіннім листям;
б) синею хмарою, ріднею земльою, смачною
їжою;
в) великою радістю, дужим плечем, жовтим курчам;
г) веселою подругою, сивим волоссям.
6. Усі подані прикметники мають наголос на другому складі у рядку:
а) веселий, підземний, блакитний;
б) щедрий, теплий, яскравий;
в) сонний, високий, невеличкий;
г) росяний, зелений, вільний.
