Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).
Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.
Форми дієслова
| Неозначена (інфінітив) | Особові (змінні) | Родові | Безособові на -но, -то | Особливі | |
| дієприкметник | дієприслівник | ||||
| Незмінювана, означає дію, але не називає часу, особи, числа, роду, відповідає на питання: що робити? що зробити? (завжди має суфікс -ти) | Змінюються за числами, особами в теперішньому і майбутньому часах дійсного способу, відповідають на питання: що роблю? що робиш? що будуть робити? | Змінюються за родами в минулому часі дійсного способу, відповідають на питання: що робив? що робила? що зробили? | Означають дію без відношення до будь-якої особи, відповідають на питання: що зроблено? | Вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання: який? яка? яке? які? | Означає додаткову дію, відповідає на питання: що роблячи? що зробивши? |
| рости, вмиватися | росту, ростеш, | ріс, росла | зроблено, розбито | написаний, зроблений | написавши, пишучи |
Домашнє завдання: п.3,впр.30 на 21 вересня
На 23 вересня домашнє завдання:п.4, вправа 44
Неозначена форма дієслова
Неозначена форма дієслова є його початковою формою.
Лексичне значення
Неозначена форма дієслова (інфінітив) – початкова незмінна форма дієслова, що означає дію або стан предмета узагальнено, без вказівки на час, особу, рід, число.
Відповідає на питання що робити? що зробити.
Наприклад: Як тебе не любити, Києве мій?! (Д.Луценко)
Будова
Інфінітив має суфікс –ти, -ть наприкінці. Наприклад: летіти, жить.
Наприкінці деяких дієслів у неозначеній формі після суфікса -ти, -ть може бути суфікс –ся, -сь. Наприклад: розчісуватися, милуватись
Зверніть увагу! Неозначена форма дієслова є незмінюваною формою. Вона не має закінчення, навіть нульового.
Синтаксична роль
У неозначеній формі дієслово може бути будь-яким членом речення, та найчастіше – частиною присудка.
Наприклад: 1. Вода почала (що робити?) залишати (присудок) човен (І. Нечуй-Левицький). 2. Настав час (який?) прощатися (означення). 3. Андрій пішов (навіщо?) оглядати руїни (обставина) (М.Коцюбинський). 4. Ми вимагаємо (чого?) скликати загальні збори (О. Корнійчук).
Зверніть увагу! Якщо слово, що стоїть після дієслова починається на приголосний, у кінці дієслова вживається –ся, а якщо на голосний – -сь.
Наприклад: купатись у морі, купатися в морі.
На 25 вересня домашнє завдання: п.7,вправа 70
